Коли ділиш відстань з дитячого садка на «до покинутого корабля» і «після корабля».
⠀
Це коли ти займаєш місце в конкурсі читців, читаючи вірш Тараса Шевченка. І пишаєшся цим.
⠀
А взимку в -13 вже закриваються школи. І ці холодні зими такі рідкісні, що при першому снігу всі вибігають на вулицю кататися на санчатах, мало не по асфальту.
⠀
Крим – це прогулянки по морському місту, поїздки по Південному узбережжі Криму, лавочки у дворах, на яких стільки спогадів, музики та сміху.
⠀
Це нереальний аромат рожевих пушків від ленкаранської акації. І – «ну що, може викупаємося?» – «купальника ж немає» – «ніби це може зупинити…»
⠀
Крим – це коли твоє розбите серце лікують кримські люди і серпневий зорепад у Балаклаві. ✨І коли разом з тобою радіє навіть пісок на пляжі Фіолента.
⠀
Це свобода у всіх її проявах, вологе повітря та щастя.
⠀
Боляче, коли не можеш потрапити додому тоді, коли хочеш. І боляче, коли не можеш побачити своїх рідних.
⠀
Крим – це мій дім і моє життя. І що б не змінилося, спогади завжди зі мною. Такий він, мій Крим! ❤️