Валерія Леденко

Знаєте, у кого найбільше родичів? У того, хто живе в Євпаторії. Вас завжди пам’ятають мамині тітки, чотириюрідні сестри та внучаті племінники бабусі. І всі ці люди рано чи пізно приїздять у гості. Моя мама пояснювала це тим, що всі дороги ведуть у Крим.

“Моя мама завжди казала, що всі дороги ведуть у Крим”

Мої батьки живуть у Криму вже 30 років, і за чей час кого в нас тільки не було. Одна умова — приїжджати з попередженням. Та одного разу сталася несподівана «навала», що принесла в наше життя не просто чергових родичів, а й чудових друзів на все життя.

Лера Леденко с родственницей Машей

О десятій вечора до нас заявилась молода пара. Дівчина розповіла, що вона дочка татового троюрідного брата, який живе в Сибіру. Батько дав їй нашу адресу багато років тому зі словами: «Якщо колись потрапите в Євпаторію, зайдіть до мого брата!». Ось вони і зайшли. 

Молодята виявилися на диво тактовними — до нас вони зазирнули лише познайомитись, а на ночівлю зупинилися в іншому місці. Та цієї спільної вечері вистачило, щоби подружитися. Ми пили чай з тортиком і обмінювалися сімейними байками. Було відчуття, наче ми знали одне одного завжди. 

Відтоді вони приїжджали до нас щороку. Навіть коли зупинялися на іншому узбережжі півострова, знаходили можливість заїхати хоча б на пару днів. Я завжди чекала на них з нетерпінням. 

Зараз це вже велика сім’я, у них двоє дітей. Я вже 6 років живу в Києві, але часто уявляю, як одного разу ми всі знову зустрінемося в Євпаторії. І ми обов’язково зустрінемось. Бо як не крути — усі дороги ведуть у Крим.