Оля Гаркуша

Кримська частинка серця

Пару тижнів тому просила маму скинути мої щасливі дитячі фото. Шукали інсайт для одного з проєктів. В альбомах 🙂

І от в пошуках одних фото, мама знайшла ще багато інших. Щасливих. Родинних. Теплих. І розглядаючи їх, я раптово зрозуміла, що окрім теплих спогадів і найщасливіших дитячих моментів, ці фото об’єднує ще дещо.
Вони всі. Всі зроблені в Криму!

Снимок экрана 2020-10-15 в 16.48.27

Дивлюсь на них, і відчуваю цей запах ялівця і солоних хвиль. Стукіт гарячої гальки, по якій ти босоніж добігаєш до моря. Цю набережну Ялти, по якій вальяжно прогулюються натовпи туристів і періодично мігрують у напрямку екскурсійних катерів. Серпантини, якими збираєшся високо-високо. До вершин. Водоспадів. Прохолодних лісів. І фото з горою-ведмедиком на долонці на самій-самій вершині.

Чесно – накриває. Кожного разу, коли все це згадую.