Христина Ровенчак

Мій Крим - це море, яке я 17 років не цінувала, а тепер не знаю, як 11 років живу від нього на відстані.

“Мій Крим - це моє дитинство, розбиті коліна, образливі прізвиська.”

Мій Крим - це моя Євпаторія.

Снимок экрана 2020-10-12 в 13.15.09

Мій Крим – це все про моє перше – дружба, кохання, робота, навчання, перемоги, поразки, щастя, відчай. Це місце, де я переживала і свої кращі, і гірші часи.

Мій Крим – це мої батьки, мої друзі дитинства.

Мій Крим – це найсмачніші в світі чебуреки, а ще «пахлава медовая, трубочки с вареной сгущенкой».

Мій Крим – це прийти з пляжу голодною та приємно втомленою і натріскатись смачнючих кабачкових оладків, які мама насмажила перед роботою.

Мій Крим – це коли в 11 років тебе ще не пускають на пляж саму без дорослих і ти брешеш мамі, що йдеш на море з подружкою та її мамою, а сама йдеш тільки вдвох з тою самою подружкою🙈 (Мам, вибач, ти не знаєш цю історію😁).

Мій Крим – це прогуляні у 10 класі уроки алгебри та геометрії на лавочці біля школи (Мам, вибач – 2🙈).

Мій Крим – це ще сотні незабутніх спогадів, місць, людей, які залишили слід в моєму житті, але самі в ньому не залишились.

Мій Крим живе тільки в моїй пам‘яті.
.
Мій Крим – це більше, ніж географічна точка на карті.