Ганна Гальчук

Я хочу з вами поділитися своїми спогадами про рідний Крим. Це лише маленька частинка, але із най-най❤️.

"Крим — це безкраї степи, що переходять у високі гори. Вабливе море й вічне ☀️ "

Дивовижні краєвиди і глибоке чисте повітря. Чудові світанки й палахкотливі заходи сонця. Й де б ти не їхав, удалині завжди видніються гірські кряжі.⛰

Ніколи не забуду дитячий захват. Їдеш степом, а вдалині небо плавно зливається з тонкою смужкою Феодосійської затоки.🏖

Снимок экрана 2020-10-01 в 12.12.51

Крим це спогади про стан легкості й свободи. Коли біжиш у цю спеку через безмежне поле і забігаєш під зрошувач, щоб хоч трохи охолонути.⛲️ Я проводила літо разом із бабусею та дідусем на полях, де ми вирощували кавуни й дині. Спостерігала, як маленькі намистинки перетворюються на великі 🍉.

Стан безмежної радості. Коли маленькою дівчинкою я плескалася в арику для поливу ланів і уявляла, що я в океані. 🌊

Стан близькості й важливості. Коли гойдалася на гойдалці з кольоровими перекладинами, яку дідусь чіпляв для мене в лісі. 🎠

Крим це перша 🍓, зірвана бабусею та дідусем, збережена саме для мене. Пам’ятаю, як вони мені телефонували з питанням: «Ти сьогодні зайдеш? У нас для тебе дещо є». 🙂

Це поїздки зі школою по різних куточках Криму. Новий Світ, Воронцовський палац, Бахчисарай, Нікітський ботанічний сад, Ластівчине гніздо, Ай-Петрі, Тарханкутський півострів, «Артек»

І багато інших…

Але зараз… Крим це асоціація з моїми рідними😔. І туга від того, що немає можливості обійняти маму в день її народження. Весело сміятися на березі Азовського моря у своєї тітки. Як раніше збиратися всією великою родиною у бабусі та їсти її фірмові булочки з цукром…