Крим — це нескінченна череда історій: веселих, палких і по-дитячому наївних. Історій, які доводять, що справжня дружба ще й як існує.

Крим — це чебуреки, парварда, пахлава і кава у джезві.

Крим — це солона шкіра і сплутане від морського вітру волосся.

Крим — це «Артек», шлюпка «Ял-6» та відмах «по загрібних». Це підтримка загону, розмови вночі й жарти під час походу на Аюдаг.

Крим — це посмішки людей. Твоїх людей.

Це взимку в -2 зачинені школи й сміх дітей, які заливають гірки водою. Це сніг лише на Ай-Петрі та санки, що припадають пилом у гаражах.

Крим — це салют на День міста й ми, що йдемо пішки з центру в напрямку дому.

Але також Крим — це відсутній фрагмент пазла, який залишився у 2014-му.

І тим, хто вже досі не там…

Ми знаходимо одне одного в різних куточках світу і залишаємо на карті точки цих зустрічей. Ми віримо, що ці точки колись повернуться на своє місце — до нашого Криму.