Ельвіна Подолян
Крим — це сім’я, розділена сотнями кілометрів і трьома КПП.
“Крим — це найкрасивіші заходи сонця.”
Крим — це районна школа, твій двір і море в 10 хвилинах.
Це Севастополь, Ялта, Грот Діани, Фіолент, Учан-Су, Гурзуф, Євпаторія, потяги «Севастополь-Київ» і «Севастополь-Москва».

Крим — це нескінченна череда історій: веселих, палких і по-дитячому наївних. Історій, які доводять, що справжня дружба ще й як існує.
Крим — це чебуреки, парварда, пахлава і кава у джезві.
Крим — це солона шкіра і сплутане від морського вітру волосся.
Крим — це «Артек», шлюпка «Ял-6» та відмах «по загрібних». Це підтримка загону, розмови вночі й жарти під час походу на Аюдаг.
Крим — це посмішки людей. Твоїх людей.
Це взимку в -2 зачинені школи й сміх дітей, які заливають гірки водою. Це сніг лише на Ай-Петрі та санки, що припадають пилом у гаражах.
Крим — це салют на День міста й ми, що йдемо пішки з центру в напрямку дому.
Але також Крим — це відсутній фрагмент пазла, який залишився у 2014-му.
І тим, хто вже досі не там…
Ми знаходимо одне одного в різних куточках світу і залишаємо на карті точки цих зустрічей. Ми віримо, що ці точки колись повернуться на своє місце — до нашого Криму.