Дарія Гопайнич

Для мене Крим — це Вежа й Кафа, де я готувала суп із води й сирої картоплі. Це ліцей-напівпансіон, де було моє перше весілля у 7 років 🤫 Це набережна, вздовж якої летить потяг.

"Крим — це елінг, де ти спиш на березі моря. Крим — це дім, який був домом."

Це місце, де я народилася, закохувалася, вчилася, страждала, вперше спробувала коньяк. Крим — це хамса з картоплею вранці на сніданок. Це мигдаль прямо з дерева та кизил із фундуком у лісі з куща.

Снимок экрана 2020-10-12 в 12.58.53

Крим це море… Не те, куди ходять плавати, а те, куди приходять подумати й поплакати. Крим це літні світанки після п’яної ночі та друзі, з якими давно не спілкуємося. Крим це літо у бабусі, куди хочеться повернутися понад усе.

Крим це кавун на пляжі та пісок у машині. Це Карадаг і дорога до Ялти. Крим це те, що було, і було прекрасним. І навіть якщо це повернути, воно вже ніколи не буде таким, як колись. За дуже багатьох причин 💔